Коли у вусі довго не загоюється перфорація барабанної перетинки, з’являються хронічні виділення або погіршується слух, звичайне лікування вже не завжди допомагає. У таких випадках лікар може рекомендувати тимпанопластику — операцію, що відновлює цілісність перетинки та, за потреби, слухових кісточок. Вона дозволяє не лише покращити звукопровідність, а й знизити ризик ускладнень, які можуть роками непомітно погіршувати якість життя.
У медичному центрі RHINO лікування підбирають індивідуально, враховуючи причину втрати слуху та стан середнього вуха. На сторінці клініки https://www.rhinoclinica.com/mikrokhirurhiia-vukha/ детально описано, як саме проводиться тимпанопластика у форматі мікрохірургії вуха з використанням операційного мікроскопа та сучасних технік, що дозволяє виконувати втручання з максимальною точністю та мінімальною травматизацією тканин.
У цьому матеріалі ми розберемо, коли саме показана тимпанопластика, як готуються до операції, що відбувається під час втручання і які особливості пропонує RHINO.
Коли показана тимпанопластика: симптоми, діагностика, критерії рішення
Тимпанопластика розглядається тоді, коли є анатомічний дефект або функціональна перешкода для нормальної передачі звуку через середнє вухо. Найчастіші ситуації — стійка перфорація барабанної перетинки після отиту чи травми, руйнування ланцюга слухових кісточок, наслідки баротравми, холестеатома. З практичної точки зору відштовхуємося від двох питань: чи є джерело хронічного запалення і чи є шанс суттєво покращити звукопровідність.
Типові симптоми, з якими звертаються пацієнти:
- зниження слуху на одне або обидва вуха, «ефект ватних паличок»;
- періодичні або постійні виділення з вуха (особливо після застуд, купання);
- больовий дискомфорт, шум/дзвін у вусі, відчуття «переливання» повітря;
- чутливість до перепадів тиску (перельоти, пірнання), часті загострення отиту.
Щоб не «стріляти навмання», рішення про операцію приймають після стандартизованої діагностики. У RHINO зазвичай це включає:
- Отоскопію / ендоскопію — візуальна оцінка розміру, локалізації та країв перфорації, стану слизової, наявності грануляцій чи холестеатоми.
- Аудіометрію — визначення типу та ступеня приглухуватості. Для кондуктивного компоненту орієнтовним є повітряно-кістковий інтервал (air–bone gap). Коли він стійко перевищує 20–30 дБ, шанси на відчутне поліпшення слуху після відновлення звукопровідності зростають.
- Імпедансометрію (тимпанометрію) — оцінка рухливості перетинки та прохідності слухової труби. Типи кривої (A, C, B) допомагають прогнозувати загоєння: наприклад, виражений негативний тиск (тип C)сигналізує про дисфункцію слухової труби, яку бажано стабілізувати до або під час операції.
- КТ скроневих кісток (за показаннями) — при підозрі на холестеатому, аномалії кісточок, наслідки травми чи повторні невдалі втручання.
Коли операція доцільна:
- Стійка перфорація з інфекційними епізодами — навіть якщо слух «терпимий», закриття дефекту знижує ризик повторних отитів і ускладнень.
- Кондуктивна приглухуватість із ABG > 20–30 дБ і збереженою чутливістю внутрішнього вуха — після реконструкції очікуємо зменшення інтервалу й покращення сприйняття мовлення.
- Дефекти кісточок — потребують осикулопластики одночасно з відновленням перетинки.
- Холестеатома — показана санація (нерідко з мастоїдектомією) з подальшою або одноетапною реконструкцією.
Коли варто відкласти або підготуватися ретельніше:
- активне гнійне запалення вуха, гострий синусит чи ГРВІ — спершу стабілізують стан;
- неконтрольований цукровий діабет, виражені порушення згортання — корекція ризиків разом із суміжними фахівцями;
- значна дисфункція слухової труби — інколи доцільна поетапна тактика з попереднім лікуванням/спостереженням.
Що впливає на прогноз і «цифри» результату:
- Розмір і розташування дефекту. Краще загоюються сухі, чітко окреслені перфорації без активної інфекції.
- Стан середнього вуха та кісточок. Цілісний ланцюг кісточок і відсутність грануляцій підвищують шанси на відновлення слуху.
- Функція слухової труби. Чим стабільніший тиск у барабанній порожнині, тим менший ризик повторної ретракції або перфорації.
- Попередні операції та супутні хвороби. Повторні втручання мають нижчу ймовірність «ідеального» закриття, але правильна техніка й післяопераційний режим суттєво покращують підсумок.
У клінічній практиці орієнтуються на два ключові показники успіху: закриття перфорації та скорочення повітряно-кісткового інтервалу (часто до <10–15 дБ при сприятливій анатомії). Саме тому формулюють не абстрактні обіцянки, а індивідуальний прогноз, що спирається на об’єктивні тести. Для пацієнта це означає прозорі очікування: коли головна мета — «сухе» вухо без інфекцій, а коли — максимальне покращення слуху, і які кроки збільшують ймовірність бажаного результату.
Як проходить операція: етапи від підготовки до виписки
Тимпанопластика у RHINO — це чітка послідовність дій, що починається ще до операційної.
- Передопераційна підготовка. Після діагностики пацієнт проходить обов’язкові аналізи (ЗАК, коагулограма, глюкоза, ВІЛ, гепатити, RW) і консультацію анестезіолога. За потреби — додаткові обстеження. Важливо пролікувати активні інфекції та стабілізувати супутні захворювання.
- Анестезія. Залежно від обсягу роботи — місцева з седацією або загальна. Остаточне рішення приймає анестезіолог.
- Хід операції. Триває 1–2 години, проводиться під мікроскопом чи ендоскопом. Для закриття перфорації використовують власні тканини (фасцію або хрящ). При осикулопластиці відновлюють чи замінюють пошкоджені кісточки.
- Післяопераційний період. Зазвичай — 1 доба в стаціонарі. У вухо встановлюють тампонаду, призначають препарати для профілактики інфекцій. Тампонаду знімають через 2–4 тижні, після чого слух поступово покращується. Контрольна аудіометрія — через 1–2 місяці.
Види тимпанопластики та додаткові втручання
Тимпанопластика — це збірна назва для кількох типів операцій, які відрізняються за обсягом та завданнями. У RHINO техніку підбирають залежно від стану барабанної перетинки, слухових кісточок і середнього вуха в цілому.
- Мірінгопластика
Найменш інвазивний варіант, коли потрібно лише закрити дефект перетинки без втручання на кісточках. Використовують власні тканини пацієнта, зазвичай фасцію або хрящ. Такий підхід дозволяє швидко відновити бар’єрну функцію і зменшити ризик повторних інфекцій. - Тимпанопластика з реконструкцією кісточок
Проводиться, якщо пошкоджений ланцюг слухових кісточок. Хірург не тільки закриває перетинку, а й відновлює або замінює молоточок, коваделко чи стремінце — використовуючи аутотрансплантати або протези. Мета — відновлення повноцінної звукопровідності. - Осикулопластика
Окреме втручання на кісточках, яке можуть поєднувати з тимпанопластикою або виконувати самостійно. Застосовується при їх руйнуванні через інфекцію чи травму. - Стапедопластика
Виконується при фіксації стремінця (наприклад, при отосклерозі). Може поєднуватися з іншими реконструкціями для досягнення максимального слухового ефекту. - Мастоїдектомія
Потрібна у складних випадках — при холестеатомі або поширеному хронічному запаленні. Видаляють уражені ділянки соскоподібного відростка, часто поєднуючи цю операцію з тимпанопластикою.
Чітке визначення показань і правильна комбінація технік дозволяють у більшості випадків досягти двох цілей: «сухого» вуха без інфекції та відновленого слуху. У RHINO кожен варіант планують індивідуально, з урахуванням діагностичних даних та очікувань пацієнта.
Тимпанопластика — це ефективний метод відновлення слуху та захисту від ускладнень, які можуть виникати через хронічне запалення або травми середнього вуха. У RHINO цей процес вибудуваний так, щоб пацієнт отримував не лише якісне хірургічне втручання, а й повний супровід на всіх етапах — від першої консультації до завершення реабілітації.
Серед ключових переваг клініки — вузька спеціалізація на ЛОР-хірургії, сучасне обладнання для мікрохірургії вуха, індивідуальний підхід до кожного випадку та прозорі умови лікування. Особливу увагу тут приділяють безпеці, комфорту пацієнта і прогнозованості результатів. А окрема програма для військових дозволяє безоплатно отримати необхідну операцію тим, хто постраждав на службі.
Обираючи RHINO, пацієнт отримує не лише операцію, а й комплексне рішення проблеми зі слухом із чітким планом відновлення та реальними шансами повернути повноцінне сприйняття звуків у повсякденному житті.
