Чи можуть сторонні сервіси отримати доступ до ваших банківських рахунків? Чи справді «вся країна тепер під мікроскопом» для податкової? І взагалі — навіщо комусь знати, скільки ви витрачаєте в супермаркеті чи на підписку Netflix?
Від 1 серпня 2025 року в Україні офіційно стартував Відкритий Банкінг — нова модель взаємодії між банками, фінтехом і клієнтами. Вона передбачає, що за вашої згоди сторонні компанії зможуть отримувати доступ до частини банківської інформації через спеціальні API. Для багатьох це звучить як щось із майбутнього — і трохи лячно.
Але чи дійсно мова йде про «відкриття всіх дверей»? Чи, навпаки, це крок до зручності, конкуренції та розширення фінансових можливостей? У цій статті пояснюємо без паніки: що таке Open Banking, як він працює в Україні та чому все не так страшно, як може здатися на перший погляд.
Що таке Open Banking і навіщо його впровадили в Україні
Open Banking (у перекладі — «відкритий банкінг») — це концепція, що докорінно змінює правила взаємодії між банками, клієнтами та фінансовими сервісами. Її суть полягає в тому, що банки надають технічну можливість стороннім компаніям (наприклад, фінтех-платформам, платіжним системам, мобільним застосункам) отримувати доступ до частини фінансових даних клієнтів — але виключно на підставі згоди самого клієнта.
У ЄС така модель вже діє з 2018 року в рамках директиви PSD2, а країни на кшталт Великої Британії, Австралії чи Сінгапуру пішли ще далі, формуючи цілі екосистеми фінансових сервісів нового покоління.
В Україні запуск Open Banking розпочався з прийняттям закону «Про платіжні послуги», а з 1 серпня 2025 року банки зобов’язані забезпечити API-доступ до клієнтських рахунків, балансів, історії операцій — якщо це ініційовано самим користувачем.
Що це означає технічно:
- API (Application Programming Interface) — це програмний інтерфейс, через який фінансовий сервіс може «попросити» банк надати дані (наприклад, список транзакцій або залишок на рахунку).
- Без згоди користувача нічого не відбувається — усі дії фіксуються, і доступ надається лише в межах чітко визначених повноважень.
- Кожен банк повинен створити спеціальний технічний шлюз (API-інтерфейс), сертифікований та захищений відповідно до стандартів Нацбанку й міжнародних вимог безпеки.
Уявіть, що ви користуєтесь застосунком для обліку витрат, і він автоматично підтягує всі операції з ваших карт кількох банків. Або ви отримуєте кредит не за тиждень, а за хвилину — бо сервіс вже бачить вашу платоспроможність в онлайні. Саме такі речі й стали можливими завдяки Open Banking.
Чому це важливо для України:
- Зростання конкуренції серед банків — клієнт більше не «прив’язаний» до одного застосунку чи одного банку.
- Розвиток фінтеху — на ринку з’являються нові гравці, здатні запропонувати зручніші сервіси.
- Підвищення прозорості — легалізований доступ до даних дає змогу уникати сірого збору інформації.
- Цифровізація економіки — Open Banking є важливою складовою фінансової трансформації, яку підтримує НБУ.
Згідно з аналітикою European Banking Authority, після впровадження відкритого банкінгу кількість нових фінансових сервісів у Європі зросла на понад 300% за три роки. В Україні очікується схожий тренд: експерти прогнозують, що вже до кінця 2026 року понад 60% активних користувачів банківських застосунків будуть взаємодіяти з тими чи іншими Open Banking-сервісами.
Які зміни відчують клієнти банків уже зараз
З моменту запуску Open Banking у серпні 2025 року перші зміни вже стали помітними для користувачів цифрових фінансових сервісів. Хоча на перший погляд «нічого не змінилося» — картки працюють, як і раніше, рахунки залишились на місці — та водночас поступово активується нова логіка: ви — власник не лише грошей, а й своїх фінансових даних. І саме ви вирішуєте, як їх використовувати.
Ось які можливості відкриваються для клієнтів:
- Об’єднання рахунків у різних банках в одному застосунку
Більше не потрібно заходити в три мобільні банки, щоб подивитися баланси. Тепер ви можете бачити всю свою фінансову картину в одному інтерфейсі — наприклад, у застосунку фінансового асистента або обліку витрат. - Автоматизований облік витрат і аналітика
Спеціальні сервіси зможуть аналізувати ваші транзакції, виявляти нераціональні витрати, прогнозувати бюджет і навіть пропонувати поради щодо заощаджень. - Швидкий доступ до кредитів та мікрофінансування
Сервіс миттєво оцінює вашу фінансову поведінку (на основі згоди!) і пропонує персоналізовані кредитні продукти. Без паперової бюрократії, без черг, без очікування рішення кілька днів. - Інтеграція з небанківськими сервісами
Наприклад, сервіси з бронювання житла чи замовлення авто можуть перевірити ваш платоспроможний статус для забезпечення оренди — без довідок з банку, за лічені секунди.
Як це виглядає на практиці:
- Ви завантажили мобільний додаток для обліку витрат (наприклад, український фінтех-сервіс чи міжнародну платформу). Вас просять дати доступ до даних по картках у вашому банку. Ви погоджуєтесь — і вже за хвилину бачите докладну статистику витрат: за категоріями, по місяцях, з аналітикою.
- Вам потрібна позика на кілька днів. Сервіс мікрокредитування підтягує вашу фінансову історію і одразу пропонує умови, бо бачить, що ви стабільно отримуєте зарплату і не маєте прострочень.
- Ви плануєте інвестиції або хочете заощаджувати. Фінансовий радник (бот чи людина) на основі ваших реальних витрат і доходів дає рекомендації: скільки варто відкладати, на чому можна зекономити, як оптимізувати фінансову поведінку.
Хто вже використовує Open Banking в Україні:
- мобільні застосунки з управління бюджетом;
- фінтех-компанії, що надають мікрокредити;
- онлайн-сервіси для бухгалтерського обліку;
- платіжні системи, які оптимізують оплату послуг.
За оцінками консалтингових компаній, до кінця 2025 року принаймні 15–20% активних користувачів банкінгу в Україні будуть використовувати сервіси, побудовані на Open Banking. І ця частка стрімко зростатиме — разом із рівнем цифрової грамотності та довіри до технологій.
А якщо щось піде не так? Ризики, страхи й реальні застереження
Попри очевидні переваги Open Banking, у суспільстві не вщухають дискусії щодо можливих ризиків. І це цілком нормально. Коли мова йде про доступ до банківських даних, питання безпеки, конфіденційності та контролю — на першому плані. Із запуском 1 серпня 2025 року в українських соцмережах і під новинами про відкритий банкінг можна побачити десятки коментарів: від обережного скепсису до відвертого страху.
«Це перший крок до повного контролю за грошима!»
«Тепер податкова буде бачити всі твої перекази!»
«Ще один привід відмовитися від банків і повернутись до готівки…»
Частина цих побоювань — емоційна реакція на незрозуміле. Але дещо вартує уваги.
Основні ризики Open Banking:
- Кібербезпека сторонніх сервісів
Так, банки дотримуються суворих стандартів безпеки. Але що буде, якщо фінтех-сервіс, якому ви дали доступ, не забезпечить належного захисту?
→ Ризик витоку персональних даних, включаючи історію транзакцій, залишки на рахунках тощо. - Фішингові атаки та шахрайство під виглядом фінтеху
Зі зростанням кількості сервісів збільшується й кількість шахраїв, які можуть маскуватися під легальні платформи й виманювати згоду на доступ до рахунків. - Непрозоре використання даних
Деякі сервіси можуть використовувати доступ для агресивного маркетингу або формування профілів без чіткого інформування клієнта. - Нерозуміння механізму клієнтами
Найбільший ризик — необізнаність. Люди погоджуються, не розуміючи, на що саме, або — навпаки — відмовляються від зручностей через страх.
Як себе захистити — поради для користувачів:
- Перевіряйте, кому ви даєте доступ. Лише ліцензовані сервіси мають право працювати з банківськими API.
- Читайте, на що саме ви погоджуєтесь. Не ігноруйте текст згоди — він там не просто так.
- Регулярно перевіряйте журнали доступу у вашому онлайн-банкінгу — більшість систем вже мають цю функцію.
- Не вводьте банківські дані на сторонніх сайтах, які не використовують API, а просять «логін і пароль від Приват24». Це 100% шахрайство.
Що гарантує держава:
- Контроль з боку НБУ. Всі банки й офіційні постачальники послуг зобов’язані проходити технічну перевірку безпеки API.
- Право клієнта відкликати згоду. У будь-який момент користувач може скасувати доступ — і сервіс втратить можливість бачити дані.
Впровадження відкритого банкінгу в Україні — це не точка, а кома в розвитку фінансової системи. Так, з 1 серпня 2025 року стартувала офіційна частина: банки відкрили API, клієнти отримали право керувати своїми даними, а ринок — нові умови для конкуренції. Але це лише старт — справжні зміни ми побачимо найближчими місяцями.
На першому етапі активізуються фінтех-компанії: хтось запропонує кращу аналітику витрат, хтось — розумну інвестиційну платформу чи нову модель кредитування. Банки, своєю чергою, будуть змушені переглянути стратегію: не просто втримувати клієнтів застосунками, а давати більше користі й сервісу.
З іншого боку, клієнти теж мають звикнути до нового формату. Відтепер — це не просто «я користуюся банком», а «я сам керую своїми фінансами як цифровим продуктом». Погодитись на доступ? Відкликати його? Порівняти кілька сервісів — і обрати найкращий? Усе це — новий рівень фінансової автономії.
