Уявіть собі, що у вашій голові непомітно росте “непроханий гість”. Це менінгіома – пухлина, яка виникає з оболонок мозку. Хоча вона часто доброякісна, її вплив на ваше життя може бути значним. Особливо часто з нею стикаються жінки. Давайте розберемося, як розпізнати цю “гостю” та що робити, якщо вона з’явилася.
Симптоми: коли варто насторожитися?
Менінгіома – це підступний “хамелеон”, який на ранніх стадіях може маскуватися під звичайні нездужання. Проте, з часом, вона починає “розкривати” свою присутність, надсилаючи тривожні сигнали:
- Головний біль: не просто звичайний дискомфорт.
- Відчуття, ніби голову стискає невидимий обруч, або ж пульсуючий біль, що віддає в скроні.
- Інтенсивність може коливатися від ледь відчутної до нестерпної, що заважає звичайному життю.
- Часто посилюється вранці, після пробудження, або ж після фізичних навантажень, навіть незначних.
- Може супроводжуватися відчуттям “розпирання” в голові, або ж тиском на очі.
- Іноді, біль може локалізуватися в певній ділянці голови, вказуючи на розташування пухлини.
- М’язова слабкість: тіло, що втрачає контроль.
- Відчуття “ватних” кінцівок, нездатність виконати звичні дії, такі як підняття важких предметів або тривала ходьба.
- Слабкість може бути односторонньою, вражаючи лише одну руку або ногу, або ж двосторонньою, впливаючи на обидві сторони тіла.
- Іноді, м’язова слабкість супроводжується онімінням або поколюванням в кінцівках, порушенням чутливості.
- В окремих випадках, може доходити до часткового паралічу.
- Погіршення зору та слуху: світ і звуки, що згасають.
- Зображення стає розмитим, ніби крізь туман, з’являється двоїння в очах, або ж “мушки” перед очима.
- Зниження гостроти зору, звуження полів зору, або ж повна втрата зору на одне око.
- Зниження слуху, шум у вухах, або ж відчуття “закладеності” вух.
- Звуки стають приглушеними, важко розрізнити мову.
- Проблеми з координацією: втрата рівноваги.
- Голова крутиться, з’являється запаморочення, особливо при різких рухах або зміні положення тіла.
- Важко втримати рівновагу, з’являється хиткість при ходьбі, порушення координації рухів.
- В окремих випадках, можуть виникати епілептичні припадки.
- Зміни в емоційному стані: внутрішній дисбаланс.
- Різкі перепади настрою, від ейфорії до апатії, без видимих причин.
- Підвищена дратівливість, тривожність, або ж депресивні стани.
- Порушення сну, безсоння, або ж надмірна сонливість.
- Зміни в поведінці, відмова від звичних занять, або ж соціальна ізоляція.
- Погіршення когнітивних функцій, таких як память та концентрація.
- Нудота: відчуття постійного дискомфорту.
- Відчуття заколисування, навіть без руху, або ж постійне відчуття “підступаючої” нудоти.
- Нудота може супроводжуватися блювотою, яка не приносить полегшення.
- Часто виникає вранці, натщесерце, або ж після прийому їжі.
- Виникає через підвищення внутрішньочерепного тиску.
Важливо пам’ятати, що ці симптоми можуть бути ознаками не лише менінгіоми, але й інших захворювань. Тому, при їх появі, необхідно звернутися до лікаря для проведення діагностики та встановлення точного діагнозу.
Якщо ви помітили у себе або у своїх близьких хоча б кілька з цих симптомів, негайно зверніться до лікаря!
Чому виникає менінгіома: розкриваючи таємниці “непроханого гостя”
Хоча точні причини появи менінгіоми досі залишаються предметом наукових досліджень, існують певні фактори, які, як вважається, відіграють ключову роль у її розвитку.
- Травми голови: невидимий слід минулого.
- Травми головного мозку, особливо ті, що супроводжуються пошкодженням твердої мозкової оболонки, можуть стати “спусковим гачком” для розвитку менінгіоми.
- Важливо зазначити, що між травмою та появою пухлини може пройти значний час, іноді навіть роки.
- Мікротравми, які людина могла отримати в дитинстві або в молодості, також можуть мати вплив.
- Іноді, місця появи менінгіом, співпадають з місцями старих травм.
- Гормональні зміни: жіночий фактор ризику.
- Жіночі статеві гормони, особливо прогестерон, можуть стимулювати ріст менінгіоми.
- Саме тому жінки стикаються з цим захворюванням частіше, ніж чоловіки.
- Гормональні коливання під час вагітності, менопаузи або при прийомі гормональних препаратів можуть сприяти розвитку пухлини.
- Також, наявні дані, що деякі менінгіоми мають рецептори до гормонів.
- Спадковість: генетична схильність.
- Нейрофіброматоз 2-го типу (НФ2) є генетичним захворюванням, яке значно підвищує ризик розвитку менінгіоми.
- Якщо у вашій родині були випадки менінгіоми або НФ2, вам слід бути особливо уважними до свого здоров’я.
- Генетичні мутації, можуть впливати на ріст клітин, та призводити до не контрольованого росту тканини.
- Радіаційне опромінення: небезпечний вплив.
- Іонізуюче випромінювання, особливо в дитячому віці, є доведеним фактором ризику розвитку менінгіоми.
- Променева терапія, яка використовується для лікування інших захворювань, може мати віддалені наслідки.
- Ризик залежить від дози та області опромінення.
- Інші фактори:
- Також, на розвиток менінгіом, можуть впливати, вірусні інфекції, та деякі хімічні речовини.
- Вчені продовжують досліджувати інші можливі причини виникнення менінгіоми, щоб краще зрозуміти це захворювання.
Важливо розуміти, що наявність одного або кількох факторів ризику не означає, що у вас обов’язково розвинеться менінгіома. Проте, якщо ви помітили у себе симптоми, необхідно звернутися до лікаря для обстеження.
Статистика:
- Жінки хворіють на менінгіому вдвічі частіше за чоловіків, якщо пухлина в голові, і вчетверо частіше, якщо в спинному мозку.
- Злоякісні форми менінгіоми частіше зустрічаються у чоловіків.
- До 40 років менінгіома – рідкість.
Пам’ятайте:
- Рання діагностика – ключ до успішного лікування.
- Не ігноруйте симптоми!
- Довірте своє здоров’я професіоналам.
Лікар-нейрохірург Олексій Леонтьєв наголошує: “Не зволікайте! Раннє звернення до лікаря – це ваш шанс на повноцінне життя”.
