Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель спілкується з журналістами на зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, Брюссель, 22 липня 2024 року. AP/Geert Vanden Wijngaert
Війна в Україні, ситуація на Близькому Сході та в Судані — серед основних тем для обговорення на Раді із закордонних справ Європейського Союзу, що проходить у понеділок, 14 жовтня, у Люксембурзі.
Про це міністри закордонних справ країн ЄС розповіли журналістам перед початком зустрічі.
“Україна та Близький Схід. В обох випадках ситуація погіршується. В Україні експорт зерна знову став проблемою. Росія спалює кораблі — у трьох випадках кораблі, що перевозили зерно, були атаковані росіянами. Ми повинні збільшити нашу підтримку. Це єдине можливе рішення з нашого боку”, — сказав Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Він додав, що на зустрічі продовжиться обговорення, як розблокувати виплати за європейськими фондами, як збільшити внутрішній простір і пропускну спроможність.
“Ми повинні покінчити з цим циклом. Вони (росіяни — ред.) руйнують — ми ремонтуємо. Треба не допустити руйнування. Зима наближається. Енергосистема продовжує бути під ударом, а війна триває. Українці чинять опір, але вони потребують більшої підтримки”, — сказав Боррель.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс відзначив, що важливо не тільки зменшити вхідний російський бюджет, який є тіньовим, але й доступ до технологій, які, не знають кордонів.
“Інша підтримка України, про яку йдеться — це надання іншого пакету підтримки енергетичному сектору”, — додав Рінкевічс .
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна у розмові із журналістами також відзначив необхідність створити режим санкцій для тих, хто організовує гібридні атаки в Європейському Союзі проти країн Європейського Союзу, а також проти третіх країн. Він наголосив, що Естонія була однією з країн-лідерів за кількістю гібридних атак минулого року.
“Ми заарештували фактично більше 10 осіб через це, і всі ці люди були пов'язані з російськими спецслужбами. Але ми також знаємо, що такого роду гібридні атаки відбуваються по всій Європі, і дуже важливо, що ми змогли створити новий режим санкцій, і я сподіваюся, що ми будемо дотримуватися цього режиму проти конкретних осіб та організацій, які вчинили гібридні атаки на території Європейського Союзу”, — сказав міністр.
Коментуючи підтримку України, Тсахкна згадав рішення на політичному рівні, на рівні лідерів, що Європейський Союз надасть Україні кредит — близько 35 мільярдів євро, використовуючи російські заморожені активи як гарантії.
“Як ви знаєте, це частина рішення “Великої сімки”, і дуже важливо, що Європейський Союз може зробити свій внесок. Здебільшого, це більша частина, і США також можуть долучитися до цього в майбутньому. Ми обговорюємо це і сьогодні”, — сказав глава МЗС Естонії.
Він наголосив, що Україна потребує підтримки до зими, тому що Україні потрібні інвестиції, енергія, інфраструктура, а також підтримка на оборонному рівні
Тсахкна також заявив, що для Естонії важливо підтримувати й надалі Україну. Він зазначив, що Естонія відповідає за мирний план президента Зеленського з 10 пунктів, зокрема за пункт №5, разом з Аргентиною.
“Це територіальна цілісність. Не може бути жодної мирної ініціативи без України, а також без європейських країн, тому що ми створюємо фактично архітектуру безпеки і для Європи”, — заявив міністр.
