Двічі на рік крутять стрілки в понад 70 країнах світу.
Уже в цю неділю, 27 жовтня, українці перейдут на зимовий час і переведуть свої годинники на одну годину назад. Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Аліни Лісової.
Проте чи варто переводити годинники, чи нарешті зупинитися на якомусь часі? Ці розмови велися давно. А вже в липні цього року парламент ухвалює закон про скасування сезонного переведення годинників, за яким цієї неділі, 27 жовтня, Україна востаннє має перейти на зимовий час і залишитися на ньому назавжди.
Автор та ініціатор законопроєкту Руслан Стефанчук виклав свої аргументи, зокрема, що економічну доцільність переведення стрілок за останні понад 40 років, як ми це робимо, так ніхто й не довів. А от лікарі та вчені постійно кажуть про негативний вплив на самопочуття людей.
“Здавалося, одна година туди-сюди – не так страшно. Це може здатися не так страшно абсолютно здоровим людям, які живуть у гнучкому графіку, от їм дійсно не так страшно. Якщо ми говоримо про людей, у яких уже наявні серцево-судинні чи хронічні захворювання, маємо, наприклад, збільшення ймовірності смертності в ці дні”, – каже кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.
А ще, згідно з дослідженнями, коли ми переводимо стрілки, особливо на літній час, зростає кількість ДТП. Усе через негативний вплив, коли цього дня люди мають прокидатися на годину раніше.
Якщо зобразити все схематично, понад 80 відсотків нашої території розташовано в умовному другому поясі, він же київський час. Але частина східних територій – у третьому поясі. А шматочок Закарпаття взагалі має перший часовий пояс. І це означає, що коли Україна назавжди залишиться на зимовому, київському часі, то влітку світатиме приблизно о 3 годині ночі, а темно буде вже близько восьмої. Особливо це відчуватимуть мешканці сходу.
“Відповідно ідеального рішення, яке б одразу в одну секунду всіх влаштувало, загалом не існує, але серед отих рішень, які на сьогодні обговорювалися, рішення зупинитися на зимовому, тобто на київському природному географічному часі, видається раціональним”, – каже кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.
Коли почали переводити годинники
Про переведення годинників замислювалися ще наприкінці 19-го і початку 20 століть. Все, щоб не втрачати ранкове світло в літній період. За радянських часів стрілки переводили від 1981 року. І ця спадщина залишилася в незалежній Україні.
Відтоді було кілька спроб це скасувати і залишитися на одному часі. 2011 року парламент навіть ухвалив постанову, за якою Україна мала б залишитися на літньому часі. Однак таким рішенням були незадоволені мешканці західних регіонів, бо тоді їм би довелося йти на роботу і вести дітей до школи в темряві. Тож через місяць постанову анулювали.
Після цього до ідеї скасування переходу на літній час повернулися вже 2021-го. Тоді парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні, але далі у другому провалив. Тут уже нарікали, що так про літні світлі вечори можна забути.
Законопроєкт знову вирушив на доопрацювання. Руслан Стефанчук додав до нього норму, що органи місцевого самоврядування мають право в разі необхідності рекомендувати час початку робочого дня. З цими правками проєкт цьогоріч і ухвалили, після чого чи не одразу на сайті президента зявилася петиція з проханням накласти на нього вето попри всі заклики Стефанчука про важливість цього закону, і що насправді це питання державної політики й захисту територіальної цілісності зокрема. Адже зимовий, тобто київський час, не збігатиметься з московським.
Як переводять годинники в інших країнах
Щодо досвіду інших країн – двічі на рік крутять стрілки в понад 70 країнах світу. І хоча 2021 року Європейський Союз дозволив своїм країнам-членам самостійно вирішувати, змінювати час або ж ні, більшість із них залишаються вірними традиції.
Закон, який був ухвалений ще в липні, президент України досі не підписав. Отже, запитання, чи в останнє ми маємо перевести стрілки, так і залишається відкритим. Не відреагував Зеленський і на петицію накласти вето, яка вже давно набрала необхідну кількість голосів.
А напередодні у ЗМІ з посиланням на особу з Офісу президента з’явилася інформація, що президент начебто й не збирається підписувати цей закон. Але її на Банковій одразу спростували. Щоправда, так і не пояснили, чи буде цей закон підписаний.
