Сапер Сергій із побратимами щоразу готує нові вибухові сюрпризи для ворога.
У 41-й окремій механізованій бригаді пишуть, що військовослужбовець відмахав сотні кілометрів полями, лісами та вулицями Харківщини та Донеччини.
Бійці постійно ставлять протипіхотні, протитанкові міни, фугаси, розтяжки, виконують інші завдання. Нещодавно хлопці працювали там, де росіяни саме готувались атакувати. Ворог тоді зазнав великих втрат.
За словами Сергія, саперам доводиться долати десятки кілометрів. До того ж, ворог завжди полює за нашими бійцями. Тож хлопці ретельно пильнують місцину та один одного. Допомагають й побратими з піхоти.
Вірний друг кожного бійця – маленька саперна лопатка. За її допомогою й міни ретельно приховують й укриття у потрібний момент швиденько викопують. Добре, коли під ногами – м’який грунт, трава, пісок. А інколи треба бити суцільне каміння.
Сергій констатує, що сапер, дійсно, помиляється лише раз у житті. Служба дуже небезпечна. Але тішить, коли хлопці дякують за знищені на наших мінах російські танки та піхоту. Втім, саперам дуже важко. Нині дуже потрібні міцні молоді хлопці. Тож Сергій із побратимами закликають молодь не гаяти часу та ставати у стрій. Адже війна – поруч.