Новини Луцьк

Портрети бізнесменів у соборі Луцька: нових розписів взагалі не мало бути

Портрети бізнесменів у соборі Луцька: нових розписів взагалі не мало бути

Кафедральний собор Святої Трійці у Луцьку

У кафедральному соборі Святої Трійці у Луцьку – головній церкві Волинської єпархії ПЦУ, на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів. Фрески з’явилися у соборі пів року тому в межах реставрації, яка триває п’ять років. Нині більшість портретів заставлені будівельним риштуванням, роздивитися  хто саме на них зображений неможливо. Представники єпархії не коментують появу портретів відомих бізнесменів у соборі. Попри на активне обговорення та обурення лучан у соціальних мережах, на сайті Волинської єпархії досі немає роз’яснень з цього приводу. 

Щоб зрозуміти наскільки доречно такі зображення на фресках собору, кореспондентка Район.Луцьк звернулася до мистецтвознавця, історика мистецтва Богдана Ворона.

Портрети бізнесменів у соборі Луцька: нових розписів взагалі не мало бути

Приховані за риштуванням портрети

За його словами, зображення тих, хто жертвує на церкву та сучасників –  давня практика. Зазвичай у храмах зображували церковних діячів-сучасників, козацьку старшину. У ХХ столітті церковна поліхромія – багатобарвне фарбування, давало можливість виразити політичні прагнення українців.

« У 1930-х роках Юліан Буцманюк у церкві Пресвятого Серця Христового у Жовкві зобразив на фресці «Акт Злуки» та діячів УНР та ЗУНР: Петлюру, Скоропадського, Грушевського, Вітовського, січовиків та пластунів, а також Андрея Шептицького. У церкві села Верин на Львівщині вже за часів незалежності в церкві зобразили жителів села, Героїв Небесної Сотні, священників», – розповів він.

Однак такі фрески були б, можливо доречні у нещодавно збудованій церкві, а не на стінах собору – пам’ятки культури національного значення, збудованій ще у 1752-1755 роках, яка перебуває у власності держави.

За словами Богдана Ворона, пам’ятки культури, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно заборонено змінювати. У кафедральному соборі Святої Трійці  має бути – паспорт, де фіксують стан об’єкту, твори мистецтва, які є  складовою пам’ятки: іконостас, настінні розписи.

«На колишньому сайті УПЦ КП зазначено, що у соборі художниця Лідія Спаська  виконала розписи «В’їзд Господній у Єрусалим», «Нагірна проповідь Ісуса Христа», а також частини вівтаря. Чи збережені ці розписи, чи вони є невід’ємною частиною пам’ятки?», – розповів мистецтвознавець.

За замовчуванням на пам’ятках  культури нова поліхромія заборонена,  користувач пам’ятки та держава мають дбати про збереження  давніх розписів.

Портрети бізнесменів у соборі Луцька: нових розписів взагалі не мало бути

Реставрація у соборі триває

Як розповів Богдан Ворон, під час ремонтно-реставраційних робіт виконавці мали би пошукати автентичні розписи XVIII століття, і, якщо такі є, за участі міністерства культури вирішити, чи відкривати та реставрувати ці розписи, чи зберігати розписи Лідії Спаської, а не наносити нові зображення.

«Питання, чи доречно було зображувати бізнесменів, нерелевантне, бо йдеться про пам’ятку культури. Загалом нових розписів не мало би бути. Оскільки  Свято-Троїцький собор – це пам’ятка національного значення», – додав він.

Нагадаємо, 1 листопада видання misto.media повідомило, що в кафедральному соборі Святої Трійці на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів, серед них – Віктор Чорнуха, Леонтій Іванішин, Євген Дудка. Деякі з портретів, наприклад Ігоря Палиці, вже демонтували. Засновник групи компаній ТМ «ВІЛІЯ» Євген Дудка, повідомив, що гроші за фреску зі своїм зображенням нікому не платив, а фреску з його портретом треба демонтувати.

Читайте також:  Прихожани шукають портрети бізнесменів у луцькому соборі, духівництво не коментує скандал

 

Інше в категорії