Впродовж восьми місяців редакція “Галки” реалізовувала проєкт із розвінчування фейків та підвищення медіаграмотності. Він завершився круглим столом на тему “Робота з дезінформацією і фейками в інформаційному просторі Прикарпаття”, який прийняв “Гончаренко-Центр”.
Учасники обговорили зростання впливу соціальних мереж, зокрема Telegram, на поширення фейкової інформації та російської пропаганди в Україні. Нижче – конспект зустрічі.
Про канали поширення інформації
Шеф-редактор “Галки” Вадим Войтик виокремив кілька ключових проблем, які редакція зауважила під час роботи над проєктом. Найперше, що виявилось, що одним з найбільших джерел поширення фейків це є Telegram-канали. Також за дослідженням “Опори” за три роки повномасштабної війни найбільшим джерелом медіаспоживання для українців є Telegram.
Найперше, що обговорили учасники – чому саме Telegram став каналом поширення фейків. Вадим Войтик поділився, що коли в рамках проєкту писали матеріал, то побачили, що влада упустила шанс зайти одразу в мережу й комунікувати.
“Влада цей момент проґавила. Більше того, вона намагалася потім заскочити в цю історію, якимось чином регулювати або скажімо спробувати регулювати, або щось забороняти, та було пізно, бо вся влада вже була в телеграмі. І так сталося, що цей неконтрольований потік інформації не можна виключити так як, наприклад, виключити проросійський канали. Друге, що ми з’ясували – це те, що наративи, які поширюються, може й мають локальний відтінок, та загалом загальні тенденції є. “Опора” у досліджені показала, що споживають більше жінки та чоловіки по регіонах. Показники приблизно однакові, тож приблизно однаково ведеться щодо України інформаційна війна.
Третє, що ми побачили цікавого, що спростовуючи оці наративи і фейки, ми можемо бути їх поширювачами. Може так статися, що цей фейк був і не призначений для української аудиторії, а його каналом поширення стануть ті, хто їх спростовує. І це велика небезпека”, – сказав Вадим Войтик.
Координатор в Івано-Франківській області ВГО “Громадянська мережа ОПОРА” Остап Матківський пояснює популярність поширення інформації через Telegram, бо таким чином кожен мешканець хоче бути дотичним до інсайдів.
“Проблема в тому, що мас-медіа розганяли всі ці телеграм-канали якихось резидентів, чорних депутатів, не знаю всіх цих назв. В принципі самі журналісти розганяли їх, публікуючи новини на основі цих анонімних, скандальних публікацій в телеграмі. Звичайно, десь була правда, десь маніпуляція. Напевно, сама анонімність трішки спокушає пересічних мешканців”, – каже Остап Матківський.
Через популярність телеграм-каналів страждають традиційні медіа. Заступниця гендиректора ОТБ “Галичина” Юлія Юзьків підтверджує, що телебачення втрачає перегляди і стає менш популярним джерелом інформації. Проте, не погоджується, що Telegram є найпопулярнішим.Також зазначила, що традиційним медіа не варто бачити конкурентами соціальні мережі, а використовувати їх як інструмент.
“Перше, що добило телебачення і через що просіли рейтинги – Єдиний марафон. Друге – вимкнення електроенергії. Після того, як розпочалися віялові відключення, зараз ситуація стабілізувалася, але ще місяць тому такого як Prime Time не Prime Time в нас не було. Якщо в тебе з’являється світло на кілька годин, ти не будеш включати телевізор і дивитися якусь довгу програму, якомога швидше робити ті справи, які тобі треба за цей час робити. Тож телебачення все менше і менше стає джерелом новин і все більше джерелом новин стають соціальні мережі. Я трішки заперечую, що Telegram найпопулярніший, бо знаю що таки в західних регіонах Facebook має найкращі показники, а східні регіони більше прихильні до Telegram.
З нашого позитивного досвіду, в кризові моменти люди шукають свої місцеві новини. Коли почався COVID і почалося повномасштабне вторгнення, то в соцмережах стався різким скачок. Якщо взяти січень 2022 і лютей-березень 2022, то тоді наша аудиторія в соцмережах підскочила в 10 разів. Якраз в “Галки” також скочив Telegram в 2022 році. Попри цю анонімність, люди шукають в соцмережах своїх. Варто також розмежовувати. Є “Труха” в Telegram за яким невідомо хто стоїть, а я Telegram “Галки”, де ми точно знаємо, що це канал медіа.”, – поділилася Юлія.
Представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області Ігор Маслов доповнив, що перегляди й прослуховування традиційних медіа справді впали.
“Справді зіграли відключення світла. Не у всіх є приймачі на батарейках і на акумуляторах. Телебачення зрозуміло менше дивляться через світло. Зараз трошки інша ситуація, але ми все одно прийдемо до того, що світло буде менше – це очевидно. Разом з тим, можна побачити активний розвиток інтернет-технологій, в тому числі в нашому місті. У місті черги, щоб провайдер підключив інтернет, який не залежив би від світла.
Люди йдуть в інтернет. Чому соцмережі, в тому числі Telegram? Це не секрет, що в телеграм є найпростіший, найзручнішим способом донесення інформації. Була передача “Сам собі режисер”. Думаю, що так само в Telegram люди стали авторами певного контенту. Тобто, тепер усі журналісти, можна написати що завгодно, попри те, чи чув ти це, чи точно знаєш. У нас, представників медіа, зовсім інше ставлення до інформації”.
Вадим Войтик зауважив, що за дослідженням “ОПОРИ”, соцмережі виграють також у довірі. Думкою щодо цього поділився професор Університету Короля Данила Віталій Надурак.
“По-перше, треба бачити методологію цього дослідження. Бо відповідь на питання залежить від того, як його поставили, залежить також контекст питання, тому соціальні дослідження не є дуже надійними. По-друге, все ж таки є очевидним факт, що соціальним мережам довіряють. Я би безумовно шукав пояснення десь в ірраціональному.
Наведу приклад із свого досвіду. Довіра – не дуже влучне слово. Коли почався контрнаступ на Курщині. Я, як і багато хто з вас, отримував задоволення від тих новин, які отримував. Я споживаю тільки офіційні медіа, а інформації було обмаль. В мене було невдоволення. Я потребував новин, а мені цього не дають: журналісти перевіряють і нічого не можуть дати. В мене виникло бажання зайти в анонімний канал, та я стримався. Але це відповідь чому люди заходять туди. Їм хочеться розважити себе, знати, а якийсь анонімний телеграм-канал їм дась це, щось вигадає, не перевірить, бо там немає стандартів.
Тому я хотів би знати про методологію. Бо якщо запитати: “Чи логічно довіряти каналу?”, то вони б сказали, що “логічно ні, та читають”. Тобто, коли на рівні логіки говорити про довіру і що воно означає, то швидше за все люди би не дали такої відповіді. Тому швидше за все люди могли дати відповідь на питання “Чи віримо ми їм”. А віра і довіра – різне. Віра не потребує підтвердження”, – пояснив Віталій Надурак.
Директор ГО “Центр політичних студій” Віталій Світлик каже, що соціальні мережі є активним джерелом для інформації не тільки в Україні. Оскільки чиновники мають там особисті сторінки.
“Як на заході вони в основному Twiter, то у нас в основному у Facebook і Telegram. Суть в тому, що бар’єри з чиновником пропадають і вони можуть написати йому відгук і привернути увагу до проблеми. Очевидно, це є такою можливістю для людей обміну інформацією. Ну і в принципі, для людини соцмережі є не нав’язливим споживання інформації. Між якимись постами своїх друзів, близьких вони можуть прочитати ще якусь актуальну інформацію, яка стосується України чи регіону, а також навіть почитати думку своїх друзів на рахунок якоїсь тої чи іншої події”, – каже Віталій Світлик.
Засновник та керівник проєкту “БезБрехні” Олександр Гороховський підкреслив, що популярність Telegram зросла через його зручність, відсутність обмежень і можливість швидко поширювати інформацію, зокрема фейки та пропаганду. Він також відзначив, що на відміну від і нших соціальних мереж, таких як Facebook чи Instagram, Telegram не вимагає верифікації користувачів і не змінює алгоритми поширення контенту, що робить його ідеальним середовищем для маніпуляцій і дезінформації.
“Вибух Telegram стався практично одномоментно саме на початку війни. До того формувалися передумови. Якщо порівнювати роботу в різних соцмережах, то в Telegram практично немає обмежень при реєстрації та започаткуванні якогось каналу. Якщо, наприклад, у Facebook ти маєш пройти 100 верифікацій, грубо кажучи. В Telegram такого немає. Фактично, там немає обмежень. Ти як зареєструвався, так собі й заповнюєш стрічку. Плюс, коли ти починаєш працювати у Facebook/Instagram, то вони постійно змінюють алгоритми сприйняття, поширення, просування інформації. Ми можемо працювати три місяці за одним алгоритмом, а він змінює і починає банити матеріали.
Telegram добре працює також через кліповість. Інформація короткими меседжама і дуже швидко. Інформація розлітається миттєво.
Також месенджер став популярним, бо коли держава не змогла впоратися з ним, то вона вирішили його очолити. Практично всі офіційні структури й особи мають свої канали. Я так розумію, була така логіка: створити альтернативне продержавне джерело”, – каже Гороховський.
Чи протидіяти Telegram?
Віталій Світлик вважає, що через російські соцмережі поширюються пропагандистські наративи. Зокрема, Telegram, який дозволяє noname.
“Росія для того, щоб впроваджувати свою політику, знайшла шлях, як впливати, достукуватися до наших людей, маніпулювати. Ми бачимо, що воно працює. Коли ми відкриємо газету “Галичина” треба статтю почитати годину і розібратися, а зараз через сумбурність життя на це немає часу. Людина прочитає 2-3 речення і зробить висновки, а не подивитися на чому це ґрунтується. Коли ми писали розслідування від руху “Чесно” і в нас було якесь першоджерело, то тут взагалі нічого немає.
Владі треба підтримувати наші медіа, яким довіряють. Треба фіксити “безіменні” джерела, аби за кожним медіа були медіа, коли би була неправдива інформація, то хтось поніс відповідальність. Влада мали би цим зайнятися, а вона зараз це ігнорує. Це проблема, бо саме через такі помийки розганяється недовіра до ТЦК, влади”, – додає він.
Остап Матківський зауважив, що у Україні були прецеденти, коли доводили зв’язок мережі телеграм-каналів із Росією. На йому думку, замість регулювання, має бути усвідомлене споживання.
“Їх пачками створювали й розвивали. Інше питання чи влада має цим займатися. Питання в тому якщо ми не будемо споживати цю інформацію, вона втратить свою важливість. Кожен пересічний мешканець має мати розуміння, звідки він бере інформацію. “Галка” не публікує шлак, бо ви цінуєте свою репутацію. Загалом, медіа, які є не анонімізовані, які мають свої свій штат журналістів, цінують свою репутацію”.
Головний редактор “Галки” Роман Турій пояснює – довіра до видання “Галка” у Телеграм склалася впродовж років.
“Можливо люди зрозуміли, що дезінформація є, і що вона впливає на свідомість, тому вони шукають неанонімні джерела. Бо мені в роботі не раз траплялися люди, які брали на віру все, але перевіряли інформацію саме на “Галці”. Коли на початку повномасштабного вторгнення був брак офіційної інформації, ми публікували про те, де отримати гуманітарку, де знайти квартиру, куди віднести волонтерку тощо. Очевидно, що були люди, які нас знали і рекомендували підписатися іншим. Інші медіа пропустили цей момент і їм важко наростити аудиторію зараз”, – ділиться Роман Турій.
Ігор Маслов висловився, що лишається також невідомість щодо володіння онлайн-медіа, оскільки реєстрація для них зараз на добровільній основі.
“Ми можемо сказати про будь-яку газету, хто за неї стоїть, хто керівник, де вона знаходиться. Контрольні примірники надсилаються до Національної ради й аналізуються відповідно до закону. Онлайн-медіа реєструються за добровільним принципом й відповідно ми не завжди знаємо, хто за ним стоїть. Я вважаю що це треба якось змінювати, тому що не може велика частина медіа бути фактично не контрольованою. Анонімність буде, поки не буде регуляції на державному рівні. Інформація, яка надається масово, не може бути закритою від кого вона.
Також у Національної ради позиція наступна: держава має показати приклад і вийти із комунікації в Telegram”.
Зокрема, Ігор Маслов поділився кількісними показниками, що стосуються зареєстрованих медіа. Станом на 16 серпня Національна рада зареєструвала:
- Вебсайти: 356 (з них 21 в Івано-Франківській області)
- Відеохостинг на YouTube: 47 (з них 1 в Івано-Франківській області)
- Публічні сторінки в Facebook: 38 (з них 1 в Івано-Франківській області)
- Канали у Telegram: 22
- Публічні сторінки в Instagram: 21
- Акаунти в ТікTок: 7
- Публічні сторінки в мережі Х: 7
- Канали у WhatsApp: 3
- Канали у Viber: 2
- Публічні сторінки в LinkedIn: 2
- Twitch: 1
- Публічні сторінки в Threads: 1
Старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Назарій Клюфінський розповідає, що впродовж повномасштабного вторгнення кіберполіція здійснює аналітику анонімних каналів і загалом соціальних мереж.Спільно із колегами за цей час вдалося заблокувати близько 1000 ресурсів.
“У воєнний час є дуже багато поширення різного роду інформації. Фактично, кожну соціальну мережу я розбирав не просто як, наприклад онлайн майданчик для того, щоб там поширити якісь фейки чи інформацію. Наприклад, сам Instagram/Facebook лишає за собою сліди. Якщо ми купляємо нікнейм, то компанія Meta може дати відповідь. Від компанія Telegram відповідь не отримається. Instagram дає, наприклад відповідь на IP-адресу. Так вона дає нашим партнерам по країнах Євросоюзу IP-адресу, що стосувалася поширення дитячої порнографії. Ми мали провадження, коли поширювали порнографію між Instagram і нам надали цю адресу, Telegram дає повну анонімізацію.
Висновки: Telegram-канали набули значного впливу як джерела інформації, зокрема поширення фейків, через свою доступність і анонімність. Це створює серйозні виклики для боротьби з дезінформацією, оскільки навіть спроби їх розвінчати можуть сприяти подальшому поширенню. Також учасники погодилися на важливості регулювання та усвідомленого споживання інформації, оскільки відсутність контролю над анонімними джерелами сприяє поширенню неправдивих наративів, що підривають довіру до офіційних джерел.
