Українці у «Шереметьєво» можуть провести кілька діб перед депортацією. Фото: соцмережі
Після того як окупаційна влада ухвалила «закони» про конфіскацію безхазяйного майна, багато українців намагаються повернутися на захоплені території й переоформити своє житло. Але зробити це можна лише через аеропорт «Шереметьєво» в Москві. Депортації, багатогодинні допити та збір ДНК — з усім цим стикаються ті, хто вирішив поїхати на непідконтрольні території. «Новини Донбасу» зібрали історії людей, які пройшли через «Шереметьєво».
Шлях на окуповану територію став дорожчим і значно довшим
Спливло вже дев’ять місяців з того часу, як Росія посилила правила в’їзду для громадян України. З 13 жовтня 2023 року єдиний шлях — це аеропорт «Шереметьєво». Потрапити не тільки в саму РФ, а й на окуповані території можна лише у такий спосіб. Кремль не надто турбує, що для більшості це може бути незручно і, що важливіше, дорого. Адже повітряне сполучення з РФ підтримує не так багато країн. Отже, обмежена й кількість авіакомпаній, які літають у «Шереметьєво». Більшість із них — російські. Є турецькі, білоруські, китайські, а також авіакомпанії країн Африки та Азії — тобто ті, якими українці з огляду на логістику навряд чи скористаються. Летіти, з Євросоюзу доведеться з пересадкою, швидше за все, до Туреччини чи Сербії. Наприклад, якщо українець після початку повномасштабної війни переїхав до Варшави, до «Шереметьєво» сервіси пошуку авіаквитків пропонують насамперед долетіти з пересадкою або в Стамбулі, або в Анкарі. Ціна за людину чимала, приблизно 20 тисяч гривень. Як і час у дорозі — близько доби.
Але хоч би яким складним і дороговартісним не був шлях, це ніяк не гарантує, що ФСБ пропустить українців.
Після того, як літак приземляється, всі, хто прибув, проходять прикордонний контроль. Але для українців ця процедура є особливою. Кожен, навіть за наявності посвідки на проживання в РФ, повинен пройти фільтрацію. Людей фотографують, беруть у них відбитки пальців та долонь, вони заповнюють анкету, з ними проводять бесіди, переглядають інформацію у телефонах. Зі слів очевидців, телефони перевіряють навіть у дітей. Якщо девайса немає, людей одразу ж завертають назад. Мало того, у ситуації з «Шереметьєво» старі правила про чищення телефонів, які працювали, наприклад, на блокпосту у Василівці Запорізької області, коли там ще можна було проїхати, тут марні. Співробітники ФСБ відновлюють стару та архівну інформацію. І активно цим умінням користуються.
«Сьогодні брата мого чоловіка не пропустили у «Шереметьєво». Мовляв, у телефоні виявили фотографії з прапором України, хоч вони цю фотографію давно вже видалили і забули про її існування», «Я думала, що пройду. Відповідала на все чесно, хоча здебільшого на співбесіді мене ні про що не розпитували. Переважно йшлося про телефон. Під час перевірки відновили всю інформацію, яку я видалила за кілька років. Виявилося, 2 роки тому, як усе почалося, двоюрідний брат написав мені про те, що відбувається, і висловлювався несхвально про Росію. Хоча я була іншої думки, але цього було достатньо, щоб не пропустити», «Хоча я маю маріупольську прописку, мені не вдалося пройти фільтрації. Під час перевірки відновили старі фотографії та повідомлення. Виявилося, рік тому старий знайомий писав про політичні події, які я вже не пам’ятала. Це стало приводом для заборони на в’їзд», — пишуть у чатах.
Анкета для українців в аеропорту «Шереметьєво». Фото: соцмережі
Відкритої статистики скільки українців повертають назад, офіційний Кремль не надає. На початку лютого правозахисник Павло Лисянський говорив: Росія вже на той момент депортувала з аеропорту «Шереметьєво» понад 3 тисячі людей, які вирішили повернутися на окуповані території або потрапити до РФ. Зараз ці цифри, мабуть, у рази більші. Адже, як розповідають очевидці, траплялися випадки, коли, наприклад, із групи українців із 10 людей пропускали лише трьох.
Причину депортації ніхто не пояснює
Дивних випадків депортацій є багато. У «Шереметьєво» можуть пропустити, наприклад, батьків, а дитині відмовити. Родичі в Росії, навіть найближчі, не є пом’якшувальною обставиною. Як і хвороби, вагітність чи немовля. Причину, чому той чи той українець виявився негідним перебування в РФ або на окупованих територіях, найчастіше ніхто не озвучує.
«Завернути можуть абсолютно з будь-якого приводу, аж до того, що у них просто поганий настрій і завертати вони будуть без причини. Друга завернули лише через те, що він у повідомленні кілька разів написав просто слово “Рашка” замість “Росія”», «Мою маму не пропустили. Я громадянка РФ. Вона приїжджала протягом 10 років у гості — жодних проблем ніколи не було. Жодних поганих висловлювань з її боку ніколи не було, але її завернули, як і майже всіх, хто прилетів з нею одним рейсом. Можливо, зміна така, може, якісь додаткові накази були, але факт є фактом. Їй сказали наприкінці: “Ви не вчасно приїхали”», — пишуть люди в чатах.
Аеропорт «Шереметьєво». Фото: пресслужба аеропорту
Найчастіше українцям, зокрема дітям, виносять вердикт, що вони нібито загрожують національній безпеці Росії. У відмовників практично завжди беруть зразок ДНК та відправляють їх назад. Алгоритм проходження кордону приблизно однаковий для всіх.
«Я летіла з Копенгагена до Белграда, а потім у «Шереметьєво». Після паспортного контролю я чекала близько 20 хвилин, після чого мене викликали для заповнення анкети та повідомили, що буде проведено перевірку. Через деякий час мене привели до приміщення, де вилучили мій телефон та ноутбук. Після кількох годин очікування мене допитали про вміст телефону та ноутбука, відновили старі повідомлення, які я давно видалила, від родичів, де обговорювалася політика. Зрештою мені повернули електронні пристрої, але паспорт притримали, віддали перед вильотом. Взяли мазок і повідомили про відмову у в’їзді», «Мій шлях почався з Італії, звідки я вирушила до Белграда, а потім прилетіла до «Шереметьєво». Після проходження паспортного контролю мені довелося зачекати приблизно півтори години, після чого мене запросили заповнити анкету. Ще за три години мене проводили до окремої кімнати, де забрали мій телефон. Через кілька годин очікування відбувся допит щодо інформації на моїх пристроях, під час якого було відновлено старі повідомлення від друзів, які стосуються політичних тем, які я давно видалила і вже не пам’ятала. Зрештою мені повернули мої пристрої та дали папір із підписом про те, що я небажана особа», — розповідають у чатах.
Тим, кого депортували раз, судячи з історій у чатах, не варто навіть робити спроб в’їхати до РФ повторно. Точніше, поради у тематичних групах дві: або дочекатися закінчення так званої СВО, або міняти громадянство, наприклад, на білоруське. Але це далеко від реальності. Війну Кремль готовий вести, здається, ще з десяток років. А щодо громадянства, то його зміна не дає жодних гарантій, адже історію свого життя ніяк не зітреш.
У зоні депортації можна провести до чотирьох діб
Відмова у в’їзді до РФ — не найстресовіше, з чим стикаються українці. Нове коло пекла починається потім. Зона депортації в «Шереметьєво» — це один невеликий зал у терміналі С без будь-яких зручностей у вигляді м’яких крісел та місць, де можна відпочити. Після того, як українець отримав відмову, він не може просто взяти та забронювати квиток назад. Він повинен очікувати у зоні депортації доти, доки на потрібному йому рейсі будуть вільні місця. Чекати деякі доводиться по кілька діб. Без нормальної їжі та зручностей у вигляді душу. Все це досягло таких масштабів, що в зоні депортації навіть з’явилися надувні матраци. Ними відмовників забезпечили, звісно, не співробітники аеропорту. Їх просто лишили ті депортовані, яким уже довелося пройти цей шлях. Або ж матраци люди беруть заздалегідь із собою.
«З кожною годиною кількість відмовників зростає. Літні люди, жінки з маленькими дітьми, сім’ї. Діти грають на підлозі, місць не вистачає. Зал ніхто не прибирає. Паспорти у них. Прикордонники сидять з нами у залі та контролюють наші пересування. Жодних відповідей не дають», — пише жінка в одному з чатів.
Українці у «Шереметьєво» можуть провести кілька діб перед депортацією. Фото: соцмережі
Документи російські прикордонники передають бортпровідникам. Отримати свої паспорти можна тільки після приземлення.
Правозахисники, котрі знають не з одну історію депортації, кажуть: порадити щось тим, хто вирішив їхати до РФ, складно. Адже рішення прикордонників – це рулетка. Відмову може отримати будь-хто.
«Нам багато телефонували у червні. Наша головна порада не змінилася: не їхати. У тому, що там відбуватиметься, надалі ми не зможемо допомогти. Можуть не пропустити — і, можливо, це найкращий варіант. Адже в гіршому разі, якщо ви туди потрапите, то що буде далі – невідомо. У нас було кілька дзвінків від людей, які не пройшли цієї фільтрації. Одна жінка питала, куди поскаржитися на ФСБ. Вона розповіла, що з її рейсу навіть люди писали колективне звернення до Путіна, але його повернули тим самим прикордонникам у “Шереметьєво”», — коментує директор-координатор «Донбас СОС» Віолетта Артемчук.
За її словами, немає міжнародних організацій, які можуть вплинути на те, щоб фільтрація проводилася прозоріше. Тому допомогти українцям у цьому питанні нема кому.
