Або коли мешканці Криворіжжя та Нікопольщіни будуть з чистою питною водою?
У 18,95 млрд грн оцінюється станом на зараз експериментальний проєкт з будівництва магістральних водогонів у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
9 травня Верховна Рада України відправила у відставку віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова.
За словами нашого джерела у фракції політичної партії «Слуга Народу» в парламенті, однією з претензій до нього було постійне перенесення запуску магістральних водогонів «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище», «Марганець – Нікополь», «Хортиця (ДВС2) – Томаківка».
Зокрема, пан Кубраков у вересні 2023 року казав, що «закриття 100% потреб у воді» мешканців Кривого Рогу (за нашою інформацією, у цьому місті мешкає його матір) було заплановане на 14 листопада 2023 року.
Насправді, питна вода у кранах мешканців Кривого Рогу та Криворізького району, нібито, мала з’явитися 10 травня – про це 7 травня журналісту повідомила прессекретарка Кубракова Юлія Вернигор. А того ж дня генпідрядник будівництва водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище» ТОВ «Автомагістраль-Південь» заявив про його запуск.
Втім, станом на час виходу даного матеріалу, питна вода у кранах домівок мешканців Кривого Рогу та Криворізького району насправді не з’явилася.
Взагалі-то, некоректна інформація з боку міністерства Олександра Кубракова та Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найема – чи не головна проблема будівництва магістральних водогонів (яке коштуватиме платникам податків, за даними Найема, не менше 13,5 мільярдів гривень) у Криворізькому та Нікопольському районах Дніпропетровської області.
Але навіть вона надається дозованою, а доступ до територій, на яких відбувається будівництво, та відповідальних за його хід осіб представники обласної влади надають тільки для лояльних ЗМІ, в основному, центральних та місцевих телеканалів.
ГО «ЛАРП» (редакція інтернет газет «Особи» та «Антикорупційне Придніпров’я») спрямувала 13 (!) запитів до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Мустафи Найема, Служби з питань відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області – і не отримали жодної відповіді щодо ходу будівництва, територій, де воно відбувається, залучених до нього компаній, а також сум коштів платників податків, які на нього витрачені на даний момент.
Директор Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської ОДА (ОВА) Валерія Гаркуша заявила кореспонденту, що взагалі не знає, хто він такий і чи дійсно представляє редакцію, хоча він телефонував їй відкрито, назвавши свої ім’я та прізвище, що дуже легко перевірити в Інтернеті.
Крім того, у журналістиці та сфері політичної і економічної експертизи автор працює понад 22 роки (з яких більше двох років – в одному виданні з Мустафою Найемом), а також створив низку розслідувань щодо діяльності братів Дубинських, з якими пані Гаркуша працювала до призначення на посаду в облдержадміністрацію.
В підсумку, ГО «ЛАРП» надіслала запит і до Валерії Гаркуши як керівниці Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ДніпроОДА, але станом на час виходу даного матеріалу відповіді на нього ми не отримали.
Те, що з будівництвом магістральних водогонів є проблеми, про які Кубраков та Найем намагаються не говорити, джерела в Офісі Президента та парламентській фракції «Слуга Народу» розповідали нам понад півтора місяці тому. За їх переконанням, у Володимира Зеленського добре обізнані про реальний стан справ, і питання перебування Кубракова та Найема на посадах «майже вирішене».
Що ж сталося? Чому міністерству та держагентству, в якому крім відомого журналіста-розслідувача Мустафи Найема працює й не менш відома журналістка-розслідувачка Валерія Іванова, виявилося не до снаги відповідати на інформаційні запити колег з Дніпра, нехай і колишніх?
Будівництво магістральних водогонів: хто бреше?
Нагадаємо, що після терористичного акту: після підриву греблі Каховського водосховища – власне, водосховище витікло у море, і біля 600 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без доступу до питної води.
Проєктом «Будівництво магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка» передбачається збудувати 3 ланки магістрального водопроводу:
- Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище,
- Марганець – Нікополь – Покров,
- Запоріжжя – Томаківка – Марганець,
що дасть змогу забезпечити в достатній кількості якісною питною водою жителів постраждалих районів.
Постановою № 566 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів (далі – Порядок), який визначає процедуру реалізації до 31 грудня 2024 р. експериментального проєкту з будівництва зазначених магістральних водогонів (далі – експериментальний проєкт).
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України визначено головним розпорядником коштів державного бюджету, виділених для реалізації експериментального проєкту, та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми. Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 03 липня 2023 р. № 283 створено робочу групу з реалізації експериментального проєкту будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка.
Майже одразу Кабінет міністрів України виділив 1,5 млрд грн для будівництва нових магістральних водопроводів.
«Важливе рішення – забезпечення водою міст у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Зараз ухвалюємо рішення про виділення коштів у розмірі 1,5 млрд гривень для будівництва нових магістральних водогонів», – сказав Шмигаль на засіданні уряду 13 червня 2023 року.
Почати будівництво дуже поспішали – не стали навіть проводити відкриті конкурсні торги, а уклали прямі договори з низкою компаній-учасників т.з. «Великого Будівництва»: з одеськіми ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «Ростдорстрой» та вінницькою ТОВ «ГК «Автострада». Із цих компаній на наші журналістські запити відповіла лише остання.
Як повідомило видання «РБК-Україна» з посиланням на Міністерство фінансів України, у 2023 році на будівництво водогону передбачили 8,5 млрд грн.
«Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України сплатило ТОВ «Автомагістраль-Південь», що будує криворізьку ділянку водогону, 3,5 млрд грн, в тому числі 3,1 млрд грн як попередню оплату. У грудні 2023 вартість будівництва водогону скорегували до 13,4 млрд грн (з них 5,7 млрд грн – на водогін для Кривого Рогу). У березні 2024 Уряд виділив додаткове фінансування у розмірі 5,2 млрд грн, якого було б достатньо для завершення будівництва до кінця 2024 року», – зазначило видання.
9 серпня 2023 року в ефірі телеканалу «Відкритий» (власник – депутат Дніпропетровської облради Михайло Кошляк, обраний за списками ОПЗЖ) начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області Олександр Коломійцев повідомив, що пробний запуск першої гілки водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище» відбудеться 25 серпня 2023 року.
28 серпня 2023 року голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук написав у телеграм-каналі, що «вода для забезпечення жителів Кривого Рогу почала поступати. Це вода вже з нової нитки магістрального водогону, яка зараз наповнює канали і Південне водосховище з річки Інгулець».
Чи отримали тоді питну воду мешканці Кривого Рогу та Криворізького району?
«За майже 2 місяці після початку будівництва водогонів, ми вже майже на фініші, ми робимо пробні запуски!» – зауважував у тому ж ефірі «Відкритого» пан Коломійцев.
За його словами, мешканцям Нікопольського району вода мала б почати поступати у вересні 2023 року.
У середині грудня 2023 року Держагентство Мустафи Найема повідомило, що «на ділянці водогону Інгулець – Південне водосховище (Кривий Ріг) протяжністю 26 кілометрів встановили вже 5 із 17 насосів, які будуть забезпечувати подачу води».
«Взагалі планується 11 основних насосів, їх потужність складе 1.250 кВт. Інші – аварійні та резервні, передбачені на випадок проблем з електропостачанням. Наприкінці тижня встановлюватимуть обладнання на найбільшій насосній станції, яка розташована на водозаборі з р. Інгулець. Для виконання робіт задіють кран вантажопідйомністю 200 тонн.
Паралельно проводять роботи з бетонування стін, армування та монтажу опалубки на насосних станціях. Магістральний водогін «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка» – це наймасштабніший проєкт Агентства відновлення, що будується в умовах війни. Його довжина – 145 км, загальна протяжність трубопроводів – 300 км в одну нитку. Загалом готові 293 км (89%)», – зазначалося у повідомленні.
У свою чергу, у Службі з питань відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області тоді заявили, що «прокладено 95% труб» магістрального водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище».
4 лютого 2024 року Олександр Кубраков повідомив, що «попри обстріли та несприятливі погодні умови роботи з будівництва трубопроводу (магістрального водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище» – ред.) вдалось виконати на 95%».
Ексвіце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков (фото – з сайту Міністерства)
6 лютого 2024 року у сюжеті телеканалу «Відкритий» представники ТОВ «Автомагістраль-Південь» підкреслили, що роботи з будівництва водогону, який забезпечить водою мешканців Кривого Рогу, «завершено на 90%».
Але 7 травня 2024 року у розмові з нами прес-секретар Олександра Кубракова Юлія Вернигор спрогнозувала, що запуск усіх водогонів може відбутися до кінця травня.
«Але ж ми маємо зважати, що у районі, де проходить будівництво, відбуваються обстріли», – підкреслила вона.
Ваш кореспондент протягом січня-квітня поточного року їздив територіями громад Криворізького та Нікопольского районів, і увесь цей час питну воду у мешканцям населених пунктів громад (крім Зеленодольська) доставляли автотранспортом. Технічна вода була навіть не в усіх населених пунктах.
Де гроші?
17 квітня поточного року власник ТОВ «ГК «Автострада» Максим Шкіль (Maksym Shkil) заявив, що борг держави перед компанією за будівництво магістрального водогону «Хортиця (ДВС2) – Томаківка – Марганець» складає 3,5 млрд грн.
«Розуміючи соціальну відповідальність, Autostrada відразу, без вихідних та фінансування, в цілодобовому режимі, розпочала будівництво водогону. Результат – водогін довжиною 145 км збудований, але міністерство фінансів місяцями погоджує паспорт бюджетної програми і станом на сьогодні розрахунок за виконані роботи так і не відбувся!
Сьогодні це вже факт, що забезпечення людей питною водою, для міністерства фінансів Марченка не є пріоритетом.
Звичайно, через відсутність фінансування з боку держави ми могли б зупинити роботи, але це було б безвідповідально. Мали надію, що після завершення робіт фінансування буде виділено, але місяцями чуємо чергові надумані причини, а коштів так і нема», – висловив своє обурення пан Шкіль.
І підкреслив, що «так само з водогоном в Дніпрі і об’єктами захисту енергетики, тільки без води понад 1 млн мешканців, масштаб катастрофи значно більший».
«По всім об’єктам інфраструктури підрядники роками просять заплатити кошти. Питання тільки накоплюються і не вирішуються! Загальний борг перед Autostrada – 12 млрд грн! Ми обслуговуємо кредити, сплачуємо податки, платимо заробітну плату майже 6.000 працівникам, утримуємо всі виробничі бази. Всі ці відсотки по кредитам – це прямі збитки для компанії, які виникли внаслідок невчасного розрахунку через бездіяльність посадових осіб міністерства фінансів, якщо б кошти були сплачені вчасно, кредити були б погашені і, відповідно, не було б нарахованих відсотків», – зазначив Максим Шкіль.
У відповіді на наш інформаційний запит ТОВ «ГК «Автострада» зазначила, що «магістральний водогін на ділянці «Запоріжжя-Томаківка-Марганець» готовий до запуску».
«Будівництво магістрального водогону «Хортиця (ДВС2) – Toмаківкa – Марганець» у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних iз знищенням Каховської гідроелектростанції, Запорізька та Дніпропетровська області, повністю завершене та водогін готовий до прийняття в експлуатацію.
Визначення експлуатуючої організації та прийняття водогону в експлуатацію знаходиться в компетенції замовника будівництва (Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури – ред.)», – підкреслили у компанії.
Лист ТОВ «ГК «Автострада»
То чому водогін не вводять в експлуатацію?
РБК-Україна, посилаючись на Міністерство фінансів, зауважило, що 15 квітня підрядники збільшили загальну вартість будівництва водогонів до 18,95 млрд грн (від самого початку вона складала 8,5 млрд грн), а саме на ділянках:
- водогін «р. Інгулець – Південне» водосховище для забезпечення водою Кривого Рогу, від ТОВ «Автомагістраль-Південь – 8,4 млрд грн;
- водогін «Марганець – Нікополь – Покров» від ТОВ «Ростдорстрой» – 2,8 млрд грн;
- водогін «Хортиця (ДВС2) – Томаківка – Марганець» від ГК «Автострада» – 7,8 млрд грн.
У зв’язку зі змінами у фінансуванні, виходить, що замість 100% готовності об’єктів підрядники тепер прогнозують лише 70,9% запланованих робіт до кінця 2024 року.
Це включає 68,1% робіт на ділянці «р. Інгулець – Південне водосховище», 76,1% робіт від Марганця до Нікополя і Покрова, та 72% – на ділянці від Хортиці до Томаківки через Марганець.
У Міністерстві фінансів також підкреслили, що «готовність об’єктів на кінець 2024 року – до 70%».
«Коштів у державному бюджеті для фінансування додаткових робіт, на які збільшено загальну вартість (5,6 млрд грн), не передбачено», – зазначили в міністерстві.
Хто каже правду: влада або підрядники будівництва магістральних водогонів?
Цікаво, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області ще 4 березня 2024 року уклала з ТОВ «ГК «Автострада» додаткову угоду, якою будівництво магістрального водогону з Хортиці до Марганця подовжене до 31 грудня 2025 року.
На 2025 рік для фінансування будівництва вищевказаного водогону передбачено 1,6 мільярди гривень платників податків. Оприлюднено даний документ було тільки 8 травня 2024 року.
3 травня 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області уклала додаткову угоду з ТОВ «Автомагістраль-Південь», згідно з якою будівництво магістрального водогону «р. Інгулець – Південне водосховище» подовжене до 31 грудня 2025 року. Бюджет будівництва на 2025 рік – більше 1 мільярда гривень.
Єдиним, з ким не укладено угоду на подовження будівництва, є ТОВ «Ростдорстрой», яке до 31 грудня 2024 року має побудувати магістральний водогін «Марганець – Нікополь – Покров».
Втім, 1 травня стало відомо, що директор «Ростдорстрою» Олексій Андрюшин отримав підозру у розкраданні коштів бюджету Києва підчас ремонту автошляхів міста. «Автомагістраль-Південь» та «Ростдорстрой» – одеські компанії, які ЗМІ пов’язували з оточенням міського голови Одеси Геннадія Труханова.
А ось технічний нагляд за будівництвом водогонів здійснюють, зокрема, представники ТОВ «В.С.Інжиніринг», яка, за даними Youcontrol, зареєстрована за адресою будинку, що належить В’ячеславу Шандрику – колишньому першому заступнику міського голови Одеси Геннадія Труханова.
Звертає увагу й те, що у кошторисі будівництва водогону ТОВ «Автомагістраль-Південь» вказала вартість, наприклад, щебню – за метр кубічний, хоча його продають у тоннах. Закупівлю одного з сортів щебню – фракції 5-10 мм – взагалі записали у штуках: за 792,9 грн за штуку… Гуртові ціни на бензин А-95 – вище ринкових, особливо минулорічних – близько 55 грн за літр (цікаво, у кого закуповувався бензин). Вартість бетонних сумішів близька до ринкової.
Між тим, як повідомляється на сайті Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, «буде проведено комплексний технічний аудит проєктної документації на будівництво усіх трьох ділянок водогону за підтримки USAID_ВзаємоДія. Агентство оприлюднить усі звіти разом із результатами аудиту та експертизи, а також кошторисами для кожного виду матеріалів».
Іван Красіков
